Скільки можна лити, скільки можна бавити слова? Вони -не діти! Між бетонні плити пробивається-кричить трава: «Я -жива!» Дайте їй руку, відступіть їй світла, дайте води! Я ж бачила, я зрозуміла знак: Усе навпаки і усе не так, Навіть ти! Пообіцяй мені, пообіцяй мені, Що завжди горітиме світло в твоєму вікні. Пообіцяй мені, хай навіть не збудеться, Що «завтра» негайно і невідворотньо відбудеться! Пообіцяй мені... Зараз вимкнуть воду, і я знов не встигну змити гріх, Вчорашній гріх. Він мою свободу розітне навпіл, жбурне до ніг, До твоїх ніг. Цей світ -речей, а речі -хворі! І ти вже тут, у тому хорі! Йди на голос мій, Йди на голос мій..
https://lyrics.primoaccordo.net/odin-v-kanoe/poobcyai-men.htm