Розбитими колінами ввіпершись об асфальт, Повільно сходить сонце із перших шпальт. Ловлю оком, точніше його краєм Твій безтілесний схід і нарікаю в собі раєм. Мій світ гойдається, підвішений на нитці За палець неба, що купається у молоці. Твої руки... із них проростають квіти, Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки. Бути тобою, Чи жити в своє?.. Якщо в самоті моїй щось таки є.. (2р) Неперекладене в мені у скло твоїх очей Кричить-жбурляє: «Не ставайте рабами людей!» На коліна трави лягає тінню день, Щоб долистати-доспівати свою «Книгу Пісень». Мій світ гойдається, підвішений на нитці За палець неба, що купається у молоці. Твої руки... із них проростають квіти, Я їх зриваю і плету-вплітаю у вінки.
https://lyrics.primoaccordo.net/odin-v-kanoe/buti-toboyu.htm