Їхав козак за Дунай, Сказав:- Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! -Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, - Тільки подумай! -Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, - Тільки подумай! -Білих ручок не ламай, Ясних очок не стирай, Мене з війни зі славою К собі ожидай! -Не хочу я нічого, Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай! -Не хочу я нічого, Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай!