При долинi кущ калини Нахилився до води, Ти скажи, скажиi калино, Як попала ти сюди, Ти скажи, скажи калино, Як попала ти сюди. Якось ранньою весною Козак бравий прискакав, Милувався довго мною, А тодi з собою взяв, Милувався довго мною, А тодi з собою взяв. Вiн хотiв мене калину Посадить в своiм саду, Не довiз i в полi кинув, Думав, що я пропаду, Не довiз i в полi кинув, Думав, що я пропаду. Я за землю ухопилась, Стала на ноги своi, I навiки залишилась, Де вода i солов'i, I навiки залишилась, Де вода i солов'i. Ти не дми на мене, вітре, Я тепер не пропаду: Наді мною сонце світить І надалі я цвіту.