Туман яром Туман, туман яром, туман долиною. За туманом, за туманом нўчого не видно. Тўльки видно, тўльки видно дуба зеленого. Пўд тим дубом криниця стояла, В тўй криницў дўвча воду брало. Та й втопило золоте вўдерце, Те вўдерце - твоЊ й моЊ серце. А я теЊ вўдерце дўстану Та й з тобою на рушничок стану.