Спить ставок, не колишуться віти, Вітерець в верболозах заснув... Десь заграла плакуча гітара, Там дівчина стрічала весну. Десь поїхав мій милий далеко, Так далеко від мого села. І не скаже той місяць з-за хмари, Що у нього кохана була. "Де ти їдеш - мене покидаєш, Залишаєш над ставом одну, І ніколи мене не згадаєш, А з другою зустрінеш весну." "Ой не плач, не журися, дівчино, Ой не плач, не сумуй, не ридай, Через рік, як цвістиме калина, В тихій вечір мене зустрічай". Ось прийшла довгождана хвилина, І прийшла довгождана пора. І дівчина прийшла до калини, А милого нема, та й нема. Ой нема, ой нема, тай не буде, Бо така вже дівоча судьба... Треба знати, як хлопців кохати І як вірити в їхні слова.