Ой, у вишневому саду Там соловейко щебетав Додому я просилася А ти мене все не пускав. «Ти милий мій, а я твоя. Пусти мене, зійшла зоря. Проснеться матінка моя, Буде питать, де була я.» А ти їй дай такий одвіт: «Яка прекрасна майська ніч. Весна іде, красу несе, І тій красі радіє все.» «Доню моя, не в тому річ. Де ти блукала цілу ніч? Чому розплетена коса, А на очах блистить сльоза?» «Коса моя розплетена - Її подруги розплели. А на очах блистить сльоза, Бо з милим я прощалася.