Вступ: Край дороги не рубай тополю, Може та тополя - твоя доля, Твоя доля світла тополина, Наче пісня журавлина. Не рубай тополю, не рубай тополю, Бо зустрінешся з бідою. Не рубай тополю, не рубай тополю, Краще принеси ти їй води. Не ламай калину коло хати, Бо вона заплаче, наче мати - і впадуть на трави на шовкові Серця сльози колискові. Не ламай калину, не ламай калину, Бо вона в житті єдина. Не ламай калину, не ламай калину - Краще їй онуків принеси. Не стріляй у птаха на світанні - Може, він - любов твоя остання. Може, то кохання білий лебідь, Що крізь ніч летів до тебе. Не стріляй у птаха, не губи ти крила - Твоє щастя прилетіло. Не стріляй у птаха, не стріляй у птаха - Краще з ним у небо полети. Не рубай тополю, не ламай калину - Світлу мрію журавлину. Збережи назавжди, збережи назавжди, Ти на все життя їх збережи. Програш: Ти на все життя їх збережи.