Погас останній вже сонця промінь, Сумним акордом прощався день І прийде знову вечірній спомин На нашу розмову в сяйві ліхтарень. І тільки в мріях ти знов прилинеш, Мов гомін щастя з минулих днів, А на прощання знов усміх кинеш, Що полонить бідне серце мені. Приспів: Усміх твій таємничий так звабливо манить, І мене наче кличе, в найщасливішу мить, Усміх твій таємничий в серце вразив тоді А любов відлетіла, бо в розлуці згоріла Твоя клятва мені Ще досі сниться у снах звабливих, Манить блакиттю з-під довгих вій, Хоч вже не прийдуть ті дні щасливі, Ночей безсонних і чарівних мрій. Запізно нині. З очей полуду Життя стряхнуло, мов цвіт рясний, І тільки в серці знов усміх збудить В самотні дні спогад цей чарівний. Приспів: Усміх твій таємничий так звабливо манить, І мене наче кличе, в найщасливішу мить, Усміх твій таємничий в серце вразив тоді А любов відлетіла, бо в розлуці згоріла Твоя клятва мені Програш: Приспів: Усміх твій таємничий так звабливо манить, І мене наче кличе, в найщасливішу мить, Усміх твій таємничий в серце вразив тоді А любов відлетіла, бо в розлуці згоріла Твоя клятва мені