Я йду серед тіней всіма забутих, Тіней тих кораблів, що потонули, Капітани давніх часів На честь усіх королів, Знов ведуть свої кораблі У пошук райських країв з ім'ям Бога. Я розкинув крила та зірвавсь у прірву, У похмуру осінь, крізь холодну зливу, А знесилі крила не підняли тіла Та не сталось дива, знову впав у прірву. Я йду серед тіней, мов сомнамбула, Війська вбитих солдат, всіма забутих, Мірний рух знівечених тіл, Погляд мертвих очей, Брудне пір'я зламаних крил, Дзвін іржавих мечей - військо Бога! Я зірвавсь у прірву та розкинув крила, Крізь холодну зливу я злетів у небо, Я співаю пісню про далекі зорі, Я лечу до Бога, я лечу до дому! Я йду серед руїн давнього горя До безкраїх пустель мертвого моря, Чорні ікла спаленних міст - Тінь могутніх країн Та провалля братніх могил безіменних царів - Дітей Бога. Я заплющив очі та розкинув крила, Розтуливши хмари, я дістався неба, Я збираю зорі у свої долоні, Я торкаюсь сонця, розмовляю з Богом. Розтуливши хмари, я дістався неба, Я збираю зорі у свої долоні, Я торкаюсь сонця, розмовляю з Богом, Я, нарешті, долетів!..
https://lyrics.primoaccordo.net/vii/sered-tinei.htm