Темна нічка гори вкрила Полонину всю залила, А в ній постать сніжно-біла Гуцул Ксеню в ній впізнав. Він дивився в очі сині, Тихо спершись на соснині, І слова ніжні любовні Він до неї промовляв: Приспів: Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім світі Розкажу про любов. Душа страждає, Звук трембіти лунає, А що серце кохає, Бо гаряче, мов жар. Вже пройшло гаряче літо, Гуцул іншу любить скрито, А гуцулку синьооку Він в останню ніч прощав. Черемошу грали хвилі Сумували очі сині тільки вітер на соснині Сумно пісню вигравав. Приспів.