Єхидна Повертаємся, всiявши зойком оази; Кров на пiхвах, засмага схiдна. Та зачинене мiсто, мов острiв прокази, Або клiтка, в якiй єхидна. Поки нас не було, поки нас у пустинi Прошивала сурма побiдна, На стовпах i криницях, мов сiль на хустинi, Проступило тавро: єхидна. Ми згубили себе в агарянськiм походi. Перемога цiлком не видна. I до рiдних дверей нам достукатись годi, I вiтчизна немов єхидна. Рiднi панни зiв'яли по вежах i клiтях, Пiзня ласка така фригiдна. В зимних венах померло дзвiнке повноліття, А в очах ожила єхидна. Це вона вiдкладає столiття, мов яйця, По торгах, де музика мiдна, Де помости смертей, де живуть i бояться, Де юрба сичить, мов єхидна. Що я можу? Хрипуча сурма надi мною. Я пiвсвiту пройшов приблизно. Можу босим пiти за твоєю труною, Рiдна панно, стара вiтчизна
https://lyrics.primoaccordo.net/plach-rem/xidna.htm