Там за вiками за гiрким туманом Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг Була Любов єдиним талiсманом А талiсман той звався оберiг Було життя овiяне красою Любов i честь цiнились над життя I шо там смерть з великою косою Мужчина, лицар, сонячне дитя В моїх садах мелодiї Провансу I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв За неї лицар гинув без авансу За неї лицар гинув без авансу Вона ж чекала цокоту пiдкiв В монастирях, фортецях i столицях З глухих палацiв схожих на тюрму Якщо вiн лицар, о якщо вiн лицар Вона троянду кидала йому Гирмiли вальси, пурхали амури, Давили буднi смикал сiм'я Жiноча туга билася об мури Де лицар мiй молитва де моя. I хочь в'яжiть, хоч клiтку або плiтку Хоч бозна-хто розкаже бозна де, Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку На все життя очима проведе.
https://lyrics.primoaccordo.net/olenka-padalka/apologiya-licarstva.htm