Далеко ти наче за моїм вікном І я радий що бачу іноді тебе Ти кидаєш в ігнор коли я не мовчу Я кажуу... Я до тебе іду з букетом в руках Лечу я до твого сердця І не важливо що мене бентежить страх Та тобі від мене нікуди не дітись Незабудка її вибрала ти В повітрі поцілунок мій гірким стане Та знову кажеш ти що не любиш мене Що не здатні ми як ви кохати Незабудка її вибрала ти В повітрі поцілунок мій гірким стане Та знову кажеш ти що не любиш мене Що не здатні ми як ви кохати Все могло закінчитись тут не почавшись та ми з тобою не пізнали один одного Я пам'ятаю день цей Він як вчорашній Та з того дня більше ми не ми Я багато обіцяв ти пробач мені Та намагатимусь від нині виправлятись я Можливо мало я робив для нас обох ти незабудку вибрала, я пам'ятатиму Незабудка її вибрала ти В повітрі поцілунок мій гірким стане Та знову кажеш ти що не любиш мене Що не здатні ми як ви кохати Незабудка її вибрала ти В повітрі поцілунок мій гірким стане Та знову кажеш ти що не любиш мене Що не здатні ми як ви кохати