На небі немає хвиль І я не її типаж В очах Пасадени пляж За дуже дуже багато миль Це все, як короткий метр Крізь терни і до біса Їх рейс десь на Ібіца Впізнала - і ось тепер... Чи ти музикант, чувак? Не бійся, я не вкушу У мене за дві літак, так Лише на льоту пишу Я слухала твій альбом Із тим, кого вже нема Так добре було разом Не слухаю, бо сама. Давні наші подорожі кудись Почуттів спалахів білий дим Я його записував не тобі Але в нім ви разом з ним. Там захований наш таємний код Там кохання на землі й на небі Я його записував не тобі А тепер він твій на 100% Твій на 100%! Хоча я не бував там, де ти була Історія моя - не уяви витвір Слова я ці тоді не кидав на вітер Про те, що жар пізнала лише зола Ми назбирали вражень на цей альбом Най музика хоч трошки лікує рани Робили його без грошей і не для шани Бачу, що все це було намарно! Давні наші подорожі кудись Почуттів спалахів білий дим Я його записував не тобі Але в нім ви разом з ним. Там захований наш таємний код Там кохання на землі й на небі Я його записував не тобі А тепер він твій на 100% Твій на 100%! Здається, лиш final call Швиденько бігом біжи Я теж ті рядки прожив З тією, що тепер задалеко А ось і мій екіпаж Не раз і не два вже так Ні-ні, я не твій типаж І зранку знов на літак. Давні наші подорожі кудись Почуттів спалахів білий дим Я його записував не тобі Але в нім ви разом з ним. Там захований наш таємний код Там кохання на землі й на небі Я його записував не тобі А тепер він твій на 100% Твій на 100%!