Ти потребуєш уваги, відтак стяги на стяги, Свари, постійні напряги, кінця краю нема. Я потребую дороги, вологі кофри і ноги, Облиш, заради бога, ці стіни - моя тюрма. Підвіконня, тютюнова ніч, - це безсоння вже декілька днів, Тільки сходи все запам'ятають: хто по ним кульгає, хто літає. Пів на п'яту, байдуже чомусь, винен більше хто із нас кому? Очі солоним дощем, ну, що тобі ще сказати? Ти ж випила мою майже всю. Б'ю, посуд цей б'ю, what I got to do, Сил нема нести, але несу. Між нами все, як у владі, чужі тьоті і дяді Все між собою не ладять, якась карма кома. Ніби ж не хорі й не кволі, а всі одне й теж повторюють, Переділу територій кінця краю нема. Підвіконня, тютюнова ніч, - це свавілля кілька сотень літ, Тільки сходи все запам'ятають: хто по ним кульгає, хто літає? Пів на п'яту, байдуже чомусь, винен більше хто із вас кому? Все вже поділено вщент, ну, що вам іще сказати? Ви ж випили її майже всю. Ллю, слів воду ллю, what we got to do, Сил нема нести, але несу. Ви ж випили її майже всю. Ллю я, ллю з слів воду ллю, what we got to do, Сил нема нести, але несу. Ти ж випила мою майже всю. Б'ю, посуд цей б'ю..