Вступ: В пелені мари-кораблі, Думи-якорі поринали. У вирі сил я непевний плив, Хвилі владарі розбурхались. Море стогне у глибині, Люди плинуть у непритомності. Люди линуть у несвідомості. Велетні-вітри закручують хитро, Плетуть перепони підводять закони, Напустять тумани, на смуток омани, Підступні рулади, незлічені завади. Лукаві потвори заходяться хором, Отруєним димом наводять сновиди. Описують кола зловісні соколи. Мрії-маяки загасали. Море гарне у величі, Люди всюди горем оточені. Море чорне у далині, Люди чують звуки безмежності.