Дитинство - це зірка. Я дарую дітям Це ягідне поле, Польові квіти. Суворі догани, Заборони літніх В них є ми самі. Питаю: " Де ти сину? Де ти сину, Зіронька моя? " Коли зорі всплинуть, Там вже нас не буде. Та житимуть надії наші На Землі. Тоді, може, вчені Та й дізнають у генах Про те що ми мали зараз У душі. Питаю: " Де ти сину? Де ти, сину, Яідко моя? " Так уночі коли не сплю, Сиджу, курю, все думаю. Питаю: " Де ти сину? Зірочко моя? "