Телеграфи мовчать, хтось зрадив ідею. Всі втратили віру але лиш дивляться в небо. Там апостоли грають у карти під скрегіт зубів. На розбитих іконах колишніх ідей Плачуть горобці бо у них Прометей Забирає вогонь, щоб зігріти Богів. І віяв вітер, плакали квіти. Боже, зглянься, це ж все твої діти. () Так жадібно вдихають грудьми запах війни. Програш: - 2x Хто вмирав десять раз за волю, Той знає справжню її ціну. Хто розгніваний бігав по полю Вбиваючи грім піднімав цілину. І скидаючи з себе хреста, Бо не в змозі нести. Десять раз задля того вмирав, Щоби знову воскрести. Вийдеш з хати, подітись немає куди від болю. Де дорога від сліз буркуном проросла. Від порогу, до Гуляй поля.