Ти дзвониш вночі і мовчиш не про мене Знаєш даремно, я все давно відчула П'ю мед із вином бережу ті останні сили тіла Бо твоя любов Тягне нас На дно.... Тільки ти пробачав ту весну Але байдуже в твоїх очах Дні останні венецій ти пробачав Мені все чи це знак Що поки всесвіт мовчав Ти палив мої кораблі Сніг попелом став знала я не даремно Пізно і темно, страшно іти кудись одній Ти будеш мій ще на мить не бажаєш зла напевно Краще нам піти У свої... Світи... Тільки ти пробачав ту весну Але байдуже в твоїх очах Дні останні венецій ти пробачав Мені все чи це знак Що поки всесвіт мовчав Ти палив мої кораблі А пробачати було нічого Я так собі гралась мов дитина Від щастя і аж до відчаю Я здогадувалась, що не єдина Мучила себе протиріччями Я не знала, що любов назавжди Буде вічною... Тільки ти пробачав ту весну Але байдуже в твоїх очах Дні останні венецій ти пробачав Мені все чи це знак Що поки всесвіт мовчав Ти палив мої кораблі Ти пробачав Мене... Та чому ж болить Все на Землі мине, То ж нехай горить!