Розійшлися дві дороги, дві дороги - два шляхи. Розійшлися, розлетілись ми, як вільнії птахи. Я пішла на захід сонця, ти пішов на його схід - Вже не бачу на долонці я твоєї долі слід. Дві дороги розвели нас, розкидали по землі, Як розходяться у морі два самотні кораблі. Що ти робиш, я не знаю - може, тужиш, може, ні. Ти веселий - знов сумна я, знов невесело мені... Там, де я - там тебе нема, Там, де ти - там завжди зима. Там, де я - в небесах птахи, Там, де ти - там одні сніги. Там, де я - там веселий сміх, Там, де ти - там журба і гріх. Там, де нам було добре вдвох - Не росте чортополох. Ми далекі люди стали, ми на різних берегах: Берег мій завжди зелений, берег твій завжди в снігах. Друзі кажуть Божевольні, друзі знають більше нас, Ну а я прохаю долю нам побачитись ще раз. Там, де я - там тебе нема, Там, де ти - там завжди зима. Там, де я - в небесах птахи, Там, де ти - там одні сніги. Там, де я - там веселий сміх, Там, де ти - там журба і гріх. Там, де нам було добре вдвох - Не росте чортополох. Там, де я - там тебе нема, Там, де ти - там завжди зима. Там, де я - в небесах птахи, Там, де ти - там одні сніги. Там, де я - там веселий сміх, Там, де ти - там журба і гріх. Там, де нам було добре вдвох - Не росте чортополох