Вітер старі імена розвиває, Нема вже дороги В покинутий рай, Якщо в юрбі Ти мене не впізнаєш, Не повернеш мене, - Любий, прощай... Я залишаю твій берег - Це час розправляє вітрила, Знай! Сонце сідає і зорі вертаються, Казка моя, прощай. Знаю, колись тебе знайде, Неначе мелодія, Нами давно забута, З давніх давен Ніжним вітром занесений Подих із мого сна Ти віднайди, ти віднайди, Ти віднайди, Мене в минулому, там, Де панує весна. Там, де у диханні ночі Останнього слова Тремтить луна. Ти пригадай кожну мить, Кожен крок У безмежно далеких снах. Була, а може здавалось, Що справжня - Кохання весна Нескінченно рання, Знов спалахне І розтане без відчаю, Наче омана. Знай, це-не сон. Знай, це-не сон. Знай, це-єдина правда, Вічності істина. Смерть подолає єдиний закон - вічна любов моя...