Дальня путь лежить через хмари і небес блакить, Там в чужім краю не знайде вона любов свою, Бо вбиває золото красу. Приспів: Вона була подібна до сонця - Принцеса луків. Вона одна володарка лісу - Тварин і птахів. Зростаючи в некошених травах - Серед лілей. Вона була променем світла - Серед людей. Тільки не знайшла все, до чого прагнула душа. Золото й парча залишили обпік на плечах, І отруту смерті на устах. Приспів: Вона була неначе дитина - Принцеса луків. Вона одна володарка лісу - Тварин і птахів. Зростаючи в некошених травах - Серед лілей. Вона була дитиною світла - І світлом людей. Але ніхто не в силах згасити сонце в безодні зла, Ніхто не в силах спинити розталь. Вір, я жива??¦ Па-па-па Побачиш там до небокраю - Зелень луків. Побачиш сам володарку лісу - Тварин і птахів. Я там живу де сонце розквітло - Серед лілей. Назвеш мене принцесою світла, І світлом людей. Знову я прийду до тебе, я з'явлюсь у світлу мить , Тільки треба справді вірити ??¦ Я тобі в частинку неба назбираю всю блакить, Тільки треба справді вірити ??¦ А коли збируться хмари над землею, не забудь, Через сонячні луки в казку путь