Я бачу навколо каміння і квіти, Міста і вокзали, і сонце і сніг. Я буду чекати, я буду хотіти Їх бачити знову і знову до них. Я іду додому, до тебе додому, Де очі знайомі і завжди нові. Я іду додому, до тебе додому, Які ж вони довгі ті ночі і дні! А, знаєш, буває, коли я не можу Піднятися далі в полоні оков. Але, відчуваю, невидима сила Мене підіймає знову і знов. Я іду додому, до тебе додому, Де очі знайомі і завжди нові. Я іду додому, до тебе додому, Які ж вони довгі ті ночі і дні!