2p Ти з моїх губ злизуєш сік. Я знов і знов бавлюсь у вчора. Як нам, скажи, згладити біль. Біль все не йде із шумом мотора. Встали рано свої думки. Ми між слова ховатимемо шрами. Згладжує біль дотик руки. Біль, як завжди ходить словами. [Приспів, Океан Ельзи] В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою. Не дожене, не дожене, не дожене Вітер нас с тобою. 2p Ти з моїх губ злизуєш сік. Я відпустив і завтра і вчора. Є тільки мить, за нами мчить Вітер весни із шумом мотора. [Приспів, Океан Ельзи] В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою. Не дожене, не дожене нас, не дожене Вітер нас с тобою. В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою. Не дожене, не дожене нас, не дожене Вітер нас с тобою. В небо жене, в небо жене, в небо жене Спогади юрбою. Не дожене, не дожене нас, не дожене Вітер нас с тобою.