Там, де для когось тільки лютий за вікном,
На моїй вулиці давно уже весна.
І дух захоплює, немов від висоти,
Бо так живу, немов літаю я,
Так, немов літаю я
Кожну мить, коли зі мною ти.
І я на небі, мила моя, на небі,
Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов.
І я на небі, мов на земному небі,
Мила, коли з тобою, літаю і знов і знов.
І я не знаю, як світанок настає,
І як закінчився улюблений альбом,
Бо не бажаю ні хвилини самоти
І так живу, немов літаю я,
Так, немов літаю я
Кожну мить, коли зі мною ти.
І я на небі, мила моя, на небі,
Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов.
І я на небі, мов на земному небі,
Мила, коли з тобою, літаю і знов і знов.
А часом, коли
Я сам не свій,
І в голові дивні гудки,
І на душі сумно,
Згадую я
Очі твої,
І все стає, мов навпаки,
Теплим таким.
І я на небі, мила моя, на небі,
Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов.
І я на небі, мов на земному небі,
Літаю і знов і знов, літаю і знов і знов.