Хтось та й вродиться з нас нещасливий, Я не знаю, яким був мій рід, Пресвята Богородице Діво, Вирушаєм сьогодні в похід. Затріпочуть хоруговки крилами, Запорізький лунатиме марш, Незаручені ми із милими, Цілий полк неодружених нас. Помолюся, і в путь, так як водиться, Треба йти до чужих вже сторон, Борони ти мене, Богородице, Щоби я не потрапив в полон. А якщо ненароком загину, Поховають мене серед дня, Понесуть на руках побратими, Поведуть вороного коня. Товариші ударять з мушкетів, Загримить полковий тулумбас, Дух мій з тіла тоді вже одлетить Аж на Cіч в Україну до вас.