Їхав козак за Дунай, Сказав: "Дівчино, прощай!" Ти, конику вороненький, Неси та гуляй. Вийшла, ручки заломiвши И тяженько заплакавши. Як ти мене покидаєш - Тільки подумай! Покидаю тебе Богу. Сам я їду во дорогу, Будь щаслива й здорова, Голубка моя. - Білих ручок не ламай, Ясних очей не стирай, Мене з війни зi славою К собі ожидай! - Наша служба - довг воїнський, Треба менi їхать в військо, Щоб границю боронивить Од лютих врогів. - І без тебе, друг сердечний, Враг погибне лютий, дерзкий. Ти ж на войну не їзжай Мене не покинь! Лучше б було, лучше б було не ходить, Лучше б було, лучше б було не любить, А ще краще, а ще краще та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать. Поки жив на світі буду! Тебе серце не забуде, А як згину на войнi, Помолися обо мнi! Свиснув козак на коня, - Зоставайся, молода! Як не згину, то вернуся Через три года! Лучше б було, лучше б було не ходить, Лучше б було, лучше б було не любить, А ще краще, а ще краще та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать. Їхав козак за Дунай, Сказав: "Дівчино, прощай!" Ти, конику вороненький, Неси та гуляй. Свиснув козак на коня, - Зоставайся, молода! Як не згину, то вернуся Через три года! Лучше б було, лучше б було не ходить, Лучше б було, лучше б було не любить, А ще краще, а ще краще та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать.
https://lyrics.primoaccordo.net/narodnye-i-zastolnye-pesni/xav-kozak-za-dunai.htm