Десь за Дніпром гримить гроза. Стоїть під вишнею козак. Стоїть, чекає, милу гукає, А мила спить, не розбудить. Проснись, проснись, моя кохана, Вернулась сотня вже з боїв. Іди зустрінь свого Степана, А ти, мамо, своїх синів, Моїх братів. Вернулись хлопці вже з походу, Коли зацвів на дворі май. Подай же їм з криниці воду І вишитий рушник подай, І хліб розкрай. Ще спить потомлене село, На дворі ще не розсвіло. І тихо-тихо понад ставом Козаки йдуть, Коней ведуть.
https://lyrics.primoaccordo.net/narodnye-i-zastolnye-pesni/des-za-dniprom.htm