Capo 1 1. Гнітюча пустота. Від зради гірко так. Розбитий цілковито. І відчай тінню мені став. В нерівному бою з останніх сил стою. З ким біль свій розділити? Облегшить ношу хто мою? (ПРИСПІВ) Та я не сам. Зі мною Бог. Усе знесу із ним удвох. Коли надій і планів крах, коли наскрізь проймає страх, тоді кажу в сльозах: «Ніколи не сам». 2. Я не боюся втрат. Ти все вернеш в стократ. Незмінний і постійний, зціляєш рани прикрих зрад. Підняв мене твій дух, розвіяв тінь густу. Мій щит, моя надія, мій друг, мій найвірніший друг! (ПРИСПІВ) І я не сам. Зі мною Бог. Усе знесу із ним удвох. Коли надій і планів крах, коли наскрізь проймає страх, тоді кажу в сльозах: «Ніколи не сам». Зі мною Бог. Усе знесу із ним удвох. Коли надій і планів крах, коли наскрізь проймає страх, тоді кажу в сльозах: «Ніколи не сам».