Ось на фото ми - купуємо квиток. Поїзд їде в один бік, в плеєрі - Том Йорк. Ти ховаєш світлі локони під капюшон. Я давно таку шукав, інший хтось - знайшов. Моє правило без виключень - леді варті вибачень. То ж, мій ангел витончений пробач. Не бажала зла мені, та всі квіти зламані. В залі залишаюсь, як глядач. Так буває, тебе вбиває та, якій ти присвятив усі пісні. Лід в бокалах, кохання - спалах, але все, що залишається мені: «Вибач, але ні. Вибач, але ні. Вибач, але ні. Вибач, але ні». Ось на фото сніг - він твій слід краде. Ти поїхала давно, в плеєрі - Шаде. Спогади не зміниш, як старий світшот. Я давно тебе шукав, інший хтось - знайшов. Моє правило без виключень - леді варті вибачень. То ж, мій ангел витончений пробач. Не бажала зла мені, та всі квіти зламані. В залі залишаюсь, як глядач. Так буває, тебе вбиває та, якій ти присвятив усі пісні. Лід в бокалах, кохання - спалах, але все, що залишається мені: «Вибач, але ні. Вибач, але ні. Вибач, але ні. Вибач, але ні». [Перехiд] [1] Так буває, тебе вбиває та, якій ти присвятив усі пісні. Лід в бокалах, кохання - спалах, але все, що залишається мені: «Вибач, але ні. Вибач, але ні. Вибач, але ні. Вибач, але ні».